������ -x-

Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009

http://www.oda.khers... align=left border=0>    З 2 по 22 червня 2009 року на базі дитячого оздоровчого центру „Прибрежний” (смт Лазурне Скадовського району Херсонської області) відбулася Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009. Організатори - управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації і обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”.
   Упродовж 10 днів в дусі олімпізму, в чесній боротьбі з олімпійським гаслом „Citius, altius, fortius!” в серцях, змагалися 19 команд районів і міст Херсонщини. Близько 500 хлопчаків та дівчаток-переможців та призерів районних і міських змагань, вихованців дитячо-юнацьких спортивних закладів області випробували та демонстрували силу, швидкість, спритність у змаганнях з легкої атлетики, футболу, волейболу, настільного тенісу, кмітливість - в інтелектуальній вікторині на олімпійську тематику «Зірки Олімпії».
   Поряд зі змаганнями юні спортсмени чудово відпочили та відновили сили на узбережжі Чорного моря для подальших перемог у спорті. Цікавою і насиченою була і культурна програма, яку готували разом з вожатими самі підлітки (різноманітні конкурси, веселі концерти і розиграші, одноденні мандрівки вздовж берега моря.
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Урочистості з нагоди відкриття та закриття Дитячої Олімпіади Херсонщини відбулися на стадіоні ДОЦ „Прибрежний” 6 та 20 червня 2009 року відповідно у присутності почесних гостей - генерального директора ТОВ „Механічний завод”, голови ради засновників ТОВ „Прибрежний” Станіслава Путілова, директора обласного центру фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” Сергія Ротоноса, за участю керівників відповідних відділів районних державних адміністрацій і міськвиконкомів області.
   За підсумками загань у загальнокомандному заліку серед міст та районів І групи переможцями стали команди міста Нової Каховки (І місце), Цюрупинського району (ІІ місце) і Голопристанського району (ІІІ місце). Серед районів ІІ групи І місце посіла команда Високопільського району, на ІІ - Нововоронцовського і на ІІІ місці - Горностаївського району.
   У номінації „Кращий юний спортсмен та спортсменка Дитячої Олімпіади Херсонщини-2009” перемогли Віталій Лисенко, учасник команди Чаплинського району, який завоював чотири золоті нагороди та Олена Бєлка (Цюрупинський район). Директор обласного центру „Спорт для всіх” Сергій Ротонос нагородив пам’ятними кубками і дипломами кращі команди та спортсменів Дитячої Олімпіади.
   Побажаннями організаторів зі словами, що „Дуже важливо, щоб ти особисто щодень активно займався спортом у своєму дворі, парку, спортивному клубі та школі. І навіть, якщо ти не досягнеш вершин Олімпу, то обов’язково отримаєш від такої рухової активності почуття радості й бадьорості. Ти будеш красивим, привабливим та здоровим. Все це допомагатиме тобі у життєвому зростанні.”, заключною піснею та святковим феєрверком завершилась сьома Дитяча Олімпіада Херсонщини.

Про проведення в м. Херсоні молодіжного спортивного фестивалю стрітболу, фітнесу і черліденгу

   http://www.oda.khers... align=left border=0> 22-23 травня 2009 року в місті Херсоні на площі Героїв Сталінграду відбувся Молодіжний спортивний фестиваль стрітболу, фітнесу і черліденгу. Організатори свята - управління у справах сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, Херсонський обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” за підтримки Херсонського державного університету.
   До участі у фестивалі була залучена учнівська та студентська молодь, понад 1 тис. осіб.
   Свято спорту відкрив начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації Віктор Дмитрович Трамбовецький, який привітав глядачів зі святом і закликав молодь залучитися до здорового способу життя і занять спортом.
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Стартував Фестиваль відбірковими змаганнями команд зі стрітболу та черліденгу за участю 56 та 12 команд відповідно.
   Для глядачів проводилися конкурси – „найкращий снайпер”, „найкраще виконання бинтів з м’ячем”, тест-гра на знання баскетболу та його історії.
http://www.oda.khers... align=left border=0>   Слід відзначити, що інформаційними партнерами проведення Фестивалю стали громадсько-політичний незалежний тижневик „Вгору” і телеканал „ВТВ-плюс”. Офіційні партнери – розважальний комплекс „Шоколад” і ТМ „Оболонь”.
   Другий день розпочався фінальними іграми та показовими виступами учасників Фестивалю. Переможцями у змаганнях зі стрітболу у своїх вікових категоріях стали команди: ЗОШ № 46 (Ілля Караулов, Ярослав Ковальчук, Юрій Карагодін, Ілля Романов, Олексій Степанов), „ХБК-1” (Андрій Торопа, Антон Чебикін, Павло Мартинов, Олександр Колесник), „Новий город” (Костянтин Хаваєв, Євген Кривошеєв, Олексій Руденко, Микита Митрофанов), „Казіно-Спрут” (Валерій Котлюба, Євген Стрикаленко, Віталій Гудович, Дмитро Зиков, Олександр Третьяков).
http://www.oda.khers... align=right border=0>   Серед команд черлідерів у номінації Чер перемогу святкувала команда „Zig-Zag” (ЗОШ № 1), у номінації Денс - команда «Оазіс» (ЗОШ № 55).
   Урочисту церемонію нагородження переможців і призерів провів директор обласного Центру „Спорт для всіх” Сергій Ротонос.
   Окрім змагань, кращі інструктори фітнес-центрів міста Херсона провели на площі для всіх присутніх майстер-клас з фітнесу.
   Завершився Молодіжний фестиваль концертно-розважальною програмою, де виступили танцювальні колективи „Оазіс”, „Таврія”, DJ One, DJ Zhenya, DJ Alyona Gosteva.

Історія Херсонського олімпійського руху

   Спортивний літопис Херсонщини налічує багато славних сторінок. Починаючи з ХV Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі 44 посланці Таврійського краю змагалися на Олімпійських аренах. Ними завойовано 48 олімпійських нагород, з яких 22 - золоті.
    Золотом в історію світового олімпійського руху вписані імена наших земляків: Валерія Борзова, Сергія Чухрая, Сергія Пострєхіна, Валерія Гоборова, Тетяни Лисенко, Сергія Бебешка. Чудова сім'я Олімпійських чемпіонів - це гордість і слава Таврійського краю. Одним з найвизначніших у світі є досягнення уславленої гімнастки Лариси Латиніної - 18 олімпійських нагород, з яких 9 золотих, стало легендою сили духу та незламної волі дівчини з Херсона.
    Славні традиції талановитих спортсменів-земляків продовжило молоде покоління. На XXVIII літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах звучав гімн незалежної України та піднімався Державний прапор на честь перемог Юрія Білонога, Юрія Нікітіна, Анастасії Бородіної, Марини Вергелюк, Ірини Гончарової, Інни Осипенко-Радомської, Ганни Балабанової - вихованців Херсонських спортивних організацій.
    Право представляти Україну і Херсонщину на іграх ХХІХ літньої Олімпіади в Пекіні 2008 року вибороли:
- Олена Олефіренко.
- Дар'я Шитко
- Ірина Новожилова
- Інна Саєнко.
    Вперше на Паралімпійських іграх 2008 року в Пекіні в складі збірної команди України взяли участь представники Херсонської області:
- Вікторія Кравченко
- Ірина Волинець
- Лариса Міхнева
- Андрій Гурнаков
    Слід відзначити високе досягнення Вікторії Кравченко - дві срібні нагороди у бігу на 100 м. і 200 м., за що Указом Президента України спортсменку нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
    Багато синів і дочок Херсонщини прославляли у цьому році честь незалежної України на світових і європейських спортивних аренах.
    Тільки в академічному веслування є багато підстав пишатися нашими земляками. Назву деяких з них:
- Олефіренко Олена стала чемпіонкою Європи;
- Сергій Резніков та Анатолій Радченко вибороли бронзові призери першості світу серед юніорів;
- Руслан Піялкін та Валентин Нікулін - срібні призери чемпіонату світу серед молоді,
    Також:
- чемпіоном Європи з боксу серед юніорів став Павло Іщенко;
- Мурадін Кушхов посів друге місце на чемпіонаті Європи з вільної боротьби серед юніорів.
- Віктор Бовкуш завоював срібні медалі чемпіонату світу з гирьового спорту;
- чемпіонкою Європи з боротьби сумо стала Марина Максименко;
- Гапоненко Інна завоювала срібну нагороду Всесвітньої шахової олімпіади;
    та багато інших
   
    Спортивні змагання, присвячені 65-річчю створення Херсонської області:
28-29 березня - V літні юнацькі спортивні ігри Херсонщини з пауерліфтингу (м.Херсон);
27-29 березня - чемпіонат Херсонської області з волейболу (м.Херсон);
26-27 березня - першість Херсонської області з футзалу (м.Херсон).

Результати участі команди
Херсонської області на чемпіонаті України
з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів

   http://www.oda.khers... align=left> 12 - 15 березня 2009 року у м. Миколаєві відбувся чемпіонат України з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів, в якому взяли участь 175 спортсменів.
    Команду Херсонської області представляли 15 вихованців клубу боксу 'Херсон' (віце-президент Едуард Левандовський) та 5 представників молодіжного клубу 'Херсонець' (президента Петро Веренич).
    Херсонські спортсмени здобули 15 медалей, з яких 4 - золотих,3 - срібних, 8 - бронзових.
    Чемпіонами України з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів стали вихованці клубу боксу 'Херсон': Жан Гаспарянц і Владислав Микитьсь (тренер Едуард Левандовський), Дмитро Ланців (тренер Олександр Юрченко), ігор Денисов (тренер Олексій Кандалінцев)

Про чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів

   3-7 березня 2009 року в м.Реймс (Франція) проходить відкритий зимовий чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів (фізичні вади).
   Вихованка Херсонського обласного центру „Інваспорт” Людмила Даниліна – майстер спорту міжнародного класу виборола 2 золоті медалі (біг на 1500 метрів та ходьба на дистанції 3000 метрів), тренер Сергій Мягков.
   Змагання продовжуються і наша спортсменка буде брати участь ще у двох програмах чемпіонату.
   Вітаємо Людмилу, члена збірної команди України з перемогою та Міжнародним жіночим Днем 8 Березня.

Про обласні масові змагання 'Зелений стадіон-2009'
з елементами паркового орієнтування

http://www.oda.khers... align=center>

22 лютого 2009 року у міському парку 'Дубки' Суворовського району (загальноосвітня школа № 33) Херсонським обласним центром фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх' спільно з обласною федерацією спортивного орієнтування проведено перший етап обласних масових змагань 'Зелений стадіон-2009' з елементами паркового орієнтування, в яких взяло участь понад 300 учасників.. Переможцями загальнокомандного заліку стали Херсонський центр позашкільної роботи, спортивний клуб 'Олімп' та Клуб спортивного орієнтування 'Суворовець'.
   

http://www.oda.khers... align=center>

Всі переможці і призери у 16 вікових групах були у присутності понад 150 глядачів та відпочиваючих з дітьми нагороджені медалями і дипломами від обласного центру 'Спорт для всіх'. Чітко і оперативно працювала головна суддівська колегія і головний суддя змагань Кобець С.М. Традиційні масові змагання з елементами паркового орієнтування проходять вже п'ятий рік поспіль в місцях відпочинку населення з метою пропаганди здорового способу життя та сімейного відпочинку, залучення до регулярних занять фізичною культурою і спортом всіх верств населення, популяризації і розвитку паркового орієнтування як виду спорту.
    Наступний другий етап 'Зеленого стадіону-2009' заплановано провести 15 березня 2009 року у Придніпровському парку відпочинку ім. Маргелова біля обласного Палацу молоді.

http://www.oda.khers... align=left>Про проведення в Херсонській області
Всеукраїнських змагань 'Ігри чемпіонів-2009'

    26 лютого 2009 року о 12.00 у спортивному залі спеціалізованого навчально-виховного комплексу спортивного профілю 'Загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступеня - вище училище фізичної культури' (вул. Чекістів, 2а) відбудеться обласний тур Всеукраїнських змагань 'Ігри чемпіонів-2009' серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, присвячених ХХІ зимовим Олімпійським іграм у Ванкувері.
    Всеукраїнські дитячі спортивні змагання 'Ігри чемпіонів-2009' проводяться за ініціативи Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту і Асоціації спортсменів 'Клуб 'Біола' з метою формування здорового способу життя, підвищення соціальної активності і зміцнення здоров'я учнівської молоді, залучення школярів до фізичної культури і спорту
    Організатори обласних змагань: управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласний центр 'Спорт для всіх' та обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.
    За путівку у фінальну частину Всеукраїнських змагань у травні 2009 року в МДЦ 'Артек' змагатимуться понад 20 команд загальноосвітніх шкіл Херсонської області, до складу яких входять 7 учнів 5-10 класів (4 хлопчики і 3 дівчинки).
    Програма змагань включає атракціони 'Смуга перешкод', 'Гладіатори' та 'Колесо' на незвичайних надувних конструкціях.
    Кращі команди нагороджуються дипломами, медалями та пам'ятними призами від Асоціації спортсменів 'Клуб 'Біола'.
    'Ігри чемпіонів' - це самий масовий дитячий спортивний проект на Україні, що завоювала серця більше 2 млн. школярів своєю неординарністю, барвистістю й неповторністю.
    Девіз змагань 'Будь першим!' як можна краще характеризує запал кожного з учасників шкільної команди реалізувати себе на повну силу, щоб стати чемпіоном спочатку у своїй області, регіоні, а потім й в Україні.

http://www.oda.khers... align=left>ПОЛОЖЕННЯ
про обласні змагання 'Тато, мама, я - спортивна сім'я' у 2009 році

     І. Мета та завдання

   Залучення широких верств населення до цінностей фізичної культури і спорту та позиціювання сім'ї, як найважливішого середовища фізичного виховання, виконання Указу Президента України від 02 серпня 2006 року № 667/2006 'Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері розвитку фізичної культури і спорту', наказу Міністерства освіти від 02 серпня 2005 року № 458 'Про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України', рішень обласної ради від 30 березня 2007 року № 209 'Про обласну програму розвитку фізичної культури та спорту в області на 2007-2011 роки' та від 01 червня 2007 року № 268 ' Про обласну програму підтримки сім'ї на період до 2010 року'.

    ІІ. Місце та строки проведення

   Змагання проводяться в три етапи: І етап - в загальноосвітніх навчальних закладах області 27 лютого 2009 року; ІІ етап - змагання на першість районів та міст області 27 березня 2009 року; ІІІ етап - обласні фінальні змагання серед переможців районних і міських змагань 17 квітня 2009 року (м. Херсон, вул. М.Фортус, 38). При проходженні мандатної комісії подаються заявки до участі у змаганнях та протоколи змагань попередніх етапів.

    ІІІ. Учасники змагань

   Склад команди: батько, мати, дитина віком 9-11 років. До участі у ІІІ етапі обласних змагань допускаються команди, які посіли І місця у ІІ етапі змагань 'Тато, мама, я - спортивна сім'я'. Кожен учасник повинен мати при собі паспорт, ідентифікаційний код, дитина - свідоцтво про народження, для реєстрації учасників. Заявка до участі в обласних змаганнях має бути завірена лікарем за місцем проживання.

    IV. Програма змагань

   Комплексні естафети на швидкість, координацію, витривалість, силові вправи. Спосіб проведення естафети залежить від передумов фінансово-матеріального забезпечення змагань.

    4.1. Естафета 'Дартс'

   За командою 'Старт' учасник команди біжить до скакалки, бере її в руки і стрибає через неї 10 разів на місці, залишає її, добігає до лінії кидків, де по-черзі метає 3 дротики у ціль. Після закінчення кидків учасник повертається до лінії старту і передає естафету наступному учаснику команди. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. Лінія кидків знаходиться на відстані 12 м від лінії старту. Скакалка - на відстані 6 м від лінії старту. Ціль - коло, діаметром 36 см, розфарбована в два кольори: білий та чорний і знаходиться на відстані 3 м від лінії кидків. За кожне влучення дротику в білий сегмент кола в залік команди нараховується 3 очки, за влучення в чорний сегмент - 1 очко. Команда, яка показала найкращий час у своєму забігу отримує додатково 8 очок. Учасник, який не перестрибне через скакалку 10 разів не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Мама, ІІ - Дитина, ІІІ - Тато .

    4.2. 'Будь спритним і вправним'

   Команди шикуються на стартовій лінії в колону по одному, той, хто стоїть попереду, тримає тенісну ракетку з кубиком. За сигналом перший з ракеткою, на якій лежить кубик, біжить до поворотного знака й повертається назад, причому намагається тримати ракетку так, щоб не впав кубик (держати рукою заборонено). Повернувшись до стартової лінії, бігун передає ракетку з кубиком другому учасникові, а сам стає в кінець своєї команди. І так, поки всі члени подолають дистанцію. Якщо кубик упаде, його знову кладуть на ракетку й продовжують біг. Перемагає команда, учасники якої раніше за інших закінчать біг. Порядок виконання: І - Мама , ІІ - Дитина, ІІІ - Тато.

    4.3. 'Змійка'

   На лінії естафети - виставлені в одну лінію набивні м'ячі, або фішки, або стійки. Виставлені набивні м'ячі (фішки, стійки) для 'змійки', прапорець на місці повороту. Дитина затискає волейбольний м'яч між ніг. За командою починає стрибками пересуватися вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і долає 'змійку', оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча мами. Мама затискає баскетбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і, відбиваючи від землі, проводить між набивними м'ячами, пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча тата. Тато затискає футбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'Змійки'. Потім кладе м'яч на підлогу і проводить його між набивними м'ячами (фішками, стійками), пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець і, повертаючись назад, перетинає фінішну лінію. Переможцем стає команда, яка пройшла естафету за найменший проміжок часу і набрала найменше штрафних очок (1 очко - плюс 1 сек.). Штрафні очки нараховуються: за кожну втрату м'яча - 1 очко, за кожне порушення правил пересування - 2 очка, за ігнорування торкання одного м'яча іншим на лінії старт-фініш - 2 очка. Порядок виконання : І - Дитина, ІІ - Мама, ІІІ - Тато.

    4.4. 'Розкидати й зібрати'

   Для її проведення накреслюють стартову лінію, а від неї на відстані 15-20 м - місце для поворотів (коло радіусом 50 см або обруч) .Кожній команді вручають коробку з буквами. Команди шикують на стартовій лінії в колону по одному. Коробку з буквами тримає той, хто стартує першим. За командою судді учасники з коробками біжать до місця з колом (обручем), висипають букви з коробки і вертаються до своєї команди ( коробка передається третьому учаснику команди). Другий учасник біжить до кола (обруча), збирає букви в слово і біжить назад в кінець колони. Третій учасник з коробкою біжить до обруча, де попередній учасник зібрав слово, складає букви слова в коробку і вертається назад. Перемагає команда, учасники якої краще виконають завдання й останній учасник першим закінчить біг. Порядок виконання: І - Дитина, ІІ - Тато, ІІІ - Мама.

    4.5. 'Флорбол'

   За командою 'Старт' учасник команди за допомогою ключки веде м'яч змійкою між кеглями від лінії старту до лінії кидків. Не заступаючи за лінію кидків учасник за допомогою ключки кидає з метою влучення м'яча у ворота. Потім повертається на лінію старту і передає ключку наступному учасникові. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. На відстані 15 м від лінії старту знаходяться ворота. На відстані 10 м від лінії старту - лінія кидків. На відстані 2 м від лінії старту розташовані 6 кеглів на відстані 1 м одна від одної. За кожне влучення м'яча в ворота нараховується 10 очок до загального заліку команди. Команда, яка показала кращий час у своєму забігу отримує 5 додаткових очок. Учасник, який не обвів кеглі не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Тато , ІІ - Мама, ІІІ - Дитина.

    4.6. Естафета 'Комбінована'

   Розташування інвентарю на дистанції : на відстані 5 м від старту прокреслена лінія № 1, на якій знаходиться скакалка .На відстані 6 м від лінії № 1, далі по дистанції прокреслена лінія № 2, на якій знаходиться волейбольний м'яч. На відстані 9 м від лінії № 2 прокреслена лінія № 3. Зміст вправи: Учасник від лінії старту переміщується до лінії № 1 способом 'павучок', передає естафету наступному учаснику, а сам залишається на лінії. Від лінії № 1 наступний учасник переміщується до скакалки, піднімає її та виконує 5 стрибків, після виконання біжить до лінії № 2 передає естафету наступному гравцю, сам залишається на лінії. Від лінії № 2 гравець затискає м'яч між колінами та стрибком рухається до лінії № 3, (при втраті м'яча повернутися на місце втрати та продовжити естафету.). Залишає м'яч на лінії № 3, рухається до лінії № 2 забирає гравця та разом рухаються до лінії № 1, де удвох забирають третього учасника і рухаються до фінішної лінії. Команда, яка показала кращий час у загальному заліку даної вправи, посідає перше місце. Інші команди в турнірній таблиці розташовуються у відповідності з показаним результатом. За кожну помилку, допущену на дистанції, учасникам додатково нараховуються штрафні 5 секунд до загального часу. Порядок виконання : І - Дитина , ІІ - Мама , ІІІ - Тато.

    4.7. Вікторина (інтелектуальне завдання).

   За 5 хвилин учасники мають відповісти на максимальну кількість запитань. Перелік тем для вікторини, питання з яких можуть використовуватись на І та ІІ етапах: 1. Історія Олімпійських ігор давнини та сучасності. 2. Видатні спортсмени світу та Херсонщини. 3. Знання сучасних видів спорту. Рекомендовано включати у програму номера художньої самодіяльності або показові виступи представників різних видів спорту.

    V. Організатори та керівництво змаганнями

   Організацію та керівництво змаганнями здійснюють управління освіти та науки, у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України та обласний Центр 'Спорт для всіх'. Безпосередня організація проведення змагань покладається: на І етапі - на директорів загальноосвітніх навчальних закладів та суддівські колегії; на ІІ етапі - на начальників управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, начальників управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та суддівські колегії; на ІІІ етапі - на обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласний Центр 'Спорт для всіх' та головну суддівську колегію.

    VI. Підведення підсумків змагань та визначення переможців

   Переможці і призери визначаються згідно з програмою змагань з урахуванням штрафних очок у кожному конкурсі. Загальнокомандне місце визначається за найменшою сумою місць, виборених у кожному виді програми. У випадку рівності результатів у двох або декількох команд, перевага надається команді, яка має більше перших, других, третіх і т.д. місць. При рівності цих показників враховується сума штрафних очок (додатковий час), набраних командою.

    VII. Нагородження

   Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на І етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від загальноосвітніх навчальних закладів та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІ етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІІ етапі, нагороджуються дипломами, кубками та медалями від управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Всі команди - учасники ІІІ етапу нагороджуються пам'ятними призами від обласного центру фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх'.

    VIII. Фінансування

   Організаційні витрати на проведення І етапу - за рахунок місцевих бюджетів, спонсорських коштів та інших джерел, не заборонених законодавством. Організаційні витрати на проведення ІІ етапу - за рахунок управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Організаційні витрати на проведення ІІІ етапу - за рахунок управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Відрядження команд для участі у ІІІ етапі - за рахунок відділів освіти, комітетів, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрацій, з фізичної культури та спорту міськвиконкомів.

    IX. Безпека під час проведення змагань

   У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025 'Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів' та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 12 січня 1999 року № 6 з цього питання: - підготовка спортивних споруд покладається на їх власників; - контроль за підготовкою спортивних споруд та забезпечення безпеки під час проведення змагань здійснює організаційний комітет та головна суддівська колегія. Власник спортивної споруди не менш ніж за 4 години до початку змагань зобов'язаний подати організаційному комітету та головній суддівській колегії акт про її готовність до проведення змагань. Невиконання вимог, передбачених цим пунктом, що стали причиною виникнення надзвичайних обставин під час проведення змагань, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Церемонія підведення підсумків спортивного сезону 2008 року
'ГЕРОЇ СПОРТИВНОГО РОКУ'

     З метою популяризації фізичної культури та спорту, подальшого розвитку спорту вищих досягнень 12 січня в Херсоні у кіноконцертному залі 'Ювілейний' відбулася церемонія 'Герої спортивного року', на якій було вшановано кращих спортсменів області 2008 року.
    Організатори свята - управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласний центр фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх', обласне відділення Національного олімпійського комітету України і постійний партнер-офіційний дилер торгової марки СУЗУКІ в Херсонській області 'Авто-Інтернешнл Херсон'.
    Спортивною гордістю Херсонщини 2008 року є відомі в Україні та за її межами учасники та призери Олімпійських та Паралімпійських Ігор, чемпіонатів світу і Європи. Це, зокрема, Олена Олефіренко, Вікторія Кравченко, Ірина Новожилова, Дар'я Шитко, Лариса Міхнєва, Ірина Волинець та Андрій Гурнаков.
   http://www.oda.khers... align=left> Церемонія нагородження кращих спортсменів спортивного року почалася з привітального слова голови обласної державної адміністрації Бориса Сіленкова, який висловив слова подяки спортсменам, тренерам, іншим фахівцям галузі за наполегливу працю та досягнення високих результатів у виступах на міжнародній спортивній арені та вручив сертифікати на квартири учасниці ХХІХ літніх Олімпійських ігор в Пекіні - члену збірної команди України з кульової стрільби Дар'ї Шитко і учасниці ХІІІ літніх Паралімпійських ігор - члену збірної команди України з легкої атлетики Вікторії Кравченко.
    Заступник голови облдержадміністрації Михайло Ашихмін особо відзначив внесок у скарбницю здобутків українського спорту представниць області, які гідно захищали честь України на ХХІХ літніх Олімпійських іграх: заслуженого майстра спорту України з академічного веслування, багаторазової чемпіонки Європи та призерки чемпіонатів світу Олени Олефіренко, майстра спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, призерки Кубку Європи Ірини Новожилової та майстра спорту України міжнародного класу з кульової стрільби, чемпіонки Європи серед юніорів і багаторазової чемпіонки України Дар'ї Шитко. Всі вони стали переможцями в номінації 'Кращі спортсменки року' з олімпійських видів спорту і отримали цінні подарунки та грамоти голови облдержадміністрації.
   http://www.oda.khers... align=right> Бурхливими оплесками зустріли всі присутні спортсменів-паралімпійців. Заступник голови облдержадміністрації Олег Беспалов вручив почесні грамоти голови облдержадміністрації і цінні подарунки членам паралімпіської збірної команди України від Херсонщини: дворазовій срібній призерці Паралімпійських ігор з легкої атлетики, Залуженому майстру спорту України Вікторії Кравченко, майстру спорту міжнародного класу зі стрільби із луку Ірині Волинець, майстру спорту України зі стрільби із луку Ларисі Міхнєвій та майстру спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу Андрію Гурнакову.
    Голова обласного відділення Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон з веслування на каное Сергій Пострєхін вручив нагороди переможцям спортивного сезону 2008 року у номінаціях:
- 'Кращий спортсмен 2008 року з олімпійських видів спорту' - Артему Морозову та Віталію Кривенку, бронзовим призерам чемпіонату Європи з академічного веслування;
http://www.oda.khers... align=left> - 'Краща спортсменка 2008 року з неолімпійських видів спорту' -
Марині Максименко, майстру спорту України міжнародного класу, срібній і бронзовій призерці чемпіонату світу з сумо;
- 'Кращий спортсмен 2008 року з неолімпійських видів спорту' - Віктору Бовкушу, заслуженому майстру спорту України, переможцю і багаторазовому призеру чемпіонатів світу з гирьового спорту;
- 'Кращий тренер 2008 року з олімпійських видів спорту' - Олександру Бакарасєву і Михайлу Злобіну, заслуженим тренерам України, тренерам Олени Олефіренко;
- 'Кращий тренер 2008 року спортсменів-паралімпійців' - Сергію Мягкову, заслуженому тренеру України, тренеру Вікторії Кравченко;
- 'Кращий тренер 2008 року з неолімпійських видів спорту' -Олександру Плеваку, заслуженому тренеру України з пауерліфтингу.
    У рамках святкової програми підведення підсумків спортивного року до уваги глядачів - прихильників веслування була представлена історія розвитку спортивної школи веслування на Херсонщині - школи підготовки спортсменів до спорту вищих досягнень, яка у 2008 році відзначила своє 60-річчя. Серед її вихованців багато переможців та призерів Олімпійських ігор. Першим представником області на Олімпійських іграх 1952 року став Іван Сотников. З 1968 року херсонські спортсмени постійно входили до складу збірної олімпійської команди України: Георгій Карюхін (1968 рік), Василь Юрченко (1972 рік), Сергій Чухрай (1976 рік), Сергій Пострєхін (1980 рік), Сергій Кірсанов (1988 рік).
    Начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту облдержадміністрації Віктор Трамбовецький привітав спортивну громадськість Херсонщини і вручив ведучим спортсменам посвідчення Заслуженого майстра спорту України та майстра спорту України міжнародного класу. Церемонія нагородження чергувалися з хореографічними композиціями, виступами спортсменів, співаків, гурту 'Ігри розуму', ансамблю танців 'Променад', 'Віва Дансер', шоу-балету'Максимум' і 'Статус', танцювальної пари - чемпіонів світу серед юніорів до 16 років Анастасії Куз'євої та Єфима Шиндера, фітнес-центру 'Імперія Максимум'.
    Режисери-постановники свята - Тетяна Тихомирова та Євген Мазур.
    У святковому заході взяло участь понад 1300 чол.

������ -x-

Від Херсонської губернії до Херсонської області

   До Жовтневої революції вищою одиницею адміністративного поділу й місцевого устрою в Росії була губернія (від лат. gubernius - правитель), що сформувалася у XVIII столітті при Петрі I у процесі організації абсолютистської держави, - території, у межах якої діють влади, безпосередньо підлеглі центральному уряду.
    Херсонська губернія як адміністративний структурний підрозділ держави проіснувала з 1803 по 1920 рік. Територіальні межі Херсонської губернії за цей часовий відрізок неодноразово змінювались.
    Указом Сенату від 8 жовтня 1802 року Новоросійська губернія була поділена на Катеринославську, Миколаївську й Таврійську губернії. Херсонський повіт увійшов до складу Миколаївської губернії. Миколаївська губернія проіснувала менше року. Указом Сенату від 15 травня 1803 року губернське правління з Миколаєва було переведене у Херсон і губернія стала називатися Херсонською.
    Херсонська губернія становила 1/122 частину Європи й, займаючи за розміром шістнадцяте місце серед інших губерній Росії, граничила на півночі з Київською, північному сході - з Полтавською, на сході - з Катеринославською, на південному сході - з Таврійською, північному заході - з Подільською й на південному заході - з Бессарабською губерніями.
    В адміністративному відношенні Херсонська губернія складалася із чотирьох повітів: Єлисаветградського, Ольвіопольського, Тираспольського й Херсонського.
    Згодом кількість повітів збільшилась за рахунок нових: Олександрійського, створеного у 1806 році, Одеського - у 1825 році, Бобринецького - у 1828 році та Ананьєвського - у 1834 році.
    Після остаточного оформлення Херсонської губернії до її складу входили шість повітів (Ольвіопольський і Бобринецький повіти були об'єднані з іншими повітами) з 18 містами, у тому числі Одеса й Миколаїв з передмістями (Одеське градоначальство й Миколаївське військове губернаторство). Межі Херсонської губернії XIX століття й сучасної Херсонської області збігаються в дуже незначній мірі. Більша частина нинішньої Херсонщини була у складі Таврійської губернії. Території сучасних районів: Цюрупинського, Голопристанського, Каховського, Каланчацького, Новотроїцького, Скадовського, Чаплинського - входили до складу Дніпровського повіту; Іванівського, Великолепетиського, Верхньорогачицького, Нижньосірогозького, Генічеського - до Мелітопольського повіту Таврійської губернії.
    До складу Херсонського повіту Херсонської губернії входило 46 волостей і території лише біля третини з них входять до складу сучасної Херсонщини. Окремо входило 18 єврейських колоній, 6 посадів, 3 міста.
    До кінця XIX століття значних адміністративно-територіальних змін на Херсонщині не відбувалося.
    У березні 1918 р. була ліквідована Таврійська губернія, її Дніпровський повіт увійшов до складу Херсонської губернії.
    28 січня 1920 р. Всеукрревком схвалив постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську й Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв. У грудні 1920 р. Херсонська губернія була перейменована у Миколаївську. Херсон став повітовим містом Миколаївської губернії.
    У 1922 році Одеська й Миколаївська губернії були об'єднані в Одеську губернію. Херсонський повіт з цього часу входив до складу Одеської губернії. У 1923 році Одеська губернія була розділена на 6 округів, у тому числі Херсонський округ із центром у м.Херсоні.
    У 1930 році проведена нова адміністративно-територіальна реформа. Херсонський округ був ліквідований, а Херсонський сільський район переданий у ведення Херсонської міської Ради депутатів трудящих.
    У вересні 1937 року з Одеської області була виділена Миколаївська область, до складу якої ввійшли Херсон - місто обласного підпорядкування і 12 районів.
    Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1944 року 'Про утворення Херсонської області у складі Української РСР' було затверджене подання Президії Верховної Ради УРСР про утворення Херсонської області. До її складу ввійшли Бериславський, Білозерський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 р.), Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 р.), Чаплинський і Цюрупинський райони Миколаївської області, Великолепетиський, Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький і Сиваський (ліквідований у 1962 році) райони Запорізької області.
    На виконання указу Президією Верховної Ради УРСР був створений організаційний комітет, до складу якого увійшли переважно номенклатурні працівники з інших областей, які за рішенням ЦК ВКП(б) направлялись у звільнені райони для створення органів влади всіх рівнів. Зі складу Херсонського організаційного комітету 20-22 квітня 1944 року був організований виконком Херсонської обласної ради депутатів трудящих, який 27 квітня офіційно приступив до виконання своїх обов'язків . Цього дня було оприлюднене спільне розпорядження облвиконкому та обкому КП(б)У про перебирання до себе влади у межах створеної Херсонської області. Спочатку до складу облвиконкому увійшло 7 чоловік.
    На організаційну діяльність облвиконкому було виділено РНК СРСР позику у розмірі 500 тис. карб.
    У документах державного архіву області збереглись чернетки перших рішень облвиконкому, які датуються 23 квітня і пізніше увійшли до першого протоколу засідання виконкому Херсонської обласної ради депутатів трудящих від 11 травня 1944 року. Загалом у травні було проведено 5 засідань облвиконкому. Протягом травня - серпня 1944 року були створені обласні, районні, міські, сільські організації, установи, заклади. Штат облвиконкому на початок 2 кварталу 1944 року склав 484 чоловіка з місячним фондом зарплати 254 тис. карб., та адміністративно-господарськими витратами у розмірі 276 тис. карб. Структура облвиконкому складалась з апарату виконкому, обласних відділів, галузевих управлінь та комітетів і мала наступний вигляд:
1. Обласний відділ місцевої промисловості зі штатом 20 чол.
2. Обласний відділ паливної промисловості - 10 чол.
3. Обласне управління промисловості будівельних матеріалів - 10 чол.
4. Обласний відділ харчової промисловості - 15 чол.
5. Обласний відділ легкої промисловості - 14 чол.
6. Обласний земельний відділ - 111 чол.
7. Обласний відділ комунального господарства - 28 чол.
8. Обласний відділ дорожнього господарства - 15 чол.
9. Обласне управління автомобільного транспорту - 10 чол.
10. Обласний торгівельний відділ - 34 чол.
11. Обласний відділ народної освіти - 38 чол.
12. Обласний відділ у справах мистецтв - 7 чол.
13. Обласний комітет з радіофіксації та радіомовлення - 5 чол.
14. Обласне управління кінофікації - 7 чол.
15. Обласний відділ охорони здоров'я - 28 чол.
16. Обласний відділ у справах фізкультури та спорту - 6 чол.
17. Обласний відділ соціального забезпечення - 11 чол.
18. Апарат облвиконкому - 589 чол.
19. Обласна планова комісія - 26 чол.
20. Бюро з обліку та розподілу робочої сили - 14 чол.
21. Обласний відділ державного забезпечення - 16 чол.
    Апарат облвиконкому складався з голови, трьох заступників, секретаря, загального відділу, організаційно-інструкторської групи, протокольної та спеціальної частин, відділу кадрів.
    Очолив Херсонський обласний виконавчий комітет Пилип Іванович Пасеченко-Демиденко, який був направлений до Херсонського організаційного комітету з посади секретаря партійної комісії при політвідділі армії. Головою облвиконкому він був затверджений постановою політбюро ЦК КП(б)У 11 червня 1945 року.
    Першим секретарем Херсонського обкому та міському КП(б)У 22 квітня 1944 року був призначений двічі Герой Радянського Союзу Олексій Федорович Федоров, відомий як визначний керівник партизанського руху в Україні.
    Херсонський облвиконком діяв як орган виконавчої влади до січня 1948 року.
    Трудящі області, як і всієї України, одразу ж після визволення приступили до відновлення зруйнованого народного господарства. До кінця 1944 року в області запрацювало 11 електростанцій з 15 довоєнних. У складних умовах війни трудівники Херсонщини виконали план хлібозаготівлі 1944 року. У 1945 році відновили роботу більшість підприємств, у т.ч. херсонські заводи - консервний та всі інші.
    21 грудня 1947 року вперше на Херсонщині відбулися вибори до обласної ради депутатів трудящих, яка на першій сесії 8 січня 1948 року обрала свій виконком.

Визволення Херсонщини від гітлерівських окупантів

   Бойові дії між Червоною Армією та фашистськими військами досягли Херсонщини 10 серпня 1941 року (на території Нововоронцовського району). Після запеклих боїв 19 серпня 1941 року Херсон був захоплений ворогом, а 25 вересня вся Херсонщина окупована. Окупація продовжувалася 926 днів (31 місяць).
    Про жахливе становище херсонців у роки окупації свідчать витримки з Акта Херсонської міської надзвичайної комісії з розслідування злодіянь, вчинених німецько-фашистськими окупантами від 14 вересня 1944 року: 'За 31 місяць свого панування в Херсоні німці вчинили жахливі злодіяння: умертвили десятки тисяч радянських людей - жінок, дітей, стариків, військовополонених, тисячі дівчат і юнаків угнали в рабство до Німеччини; систематично знущалися над радянськими громадянами, били їх, грабували державну власність та майно цивільного населення, знищували підприємства, комунальні споруди, школи та установи культури… За період окупації м.Херсона гітлерівські злодії розстріляли і замучили в гестапо до 17 тис. мирних радянських громадян. На підприємствах були встановлені вкрай тяжкі умови праці. Робочий день тривав 12-14 годин, командували на підприємствах шефи-німці... У серпні 1941 року в Херсоні була зосереджена велика кількість радянських військовополонених... Військовополонених годували один раз на день запареними, а іноді замішаними в холодній воді висівками… Населення міста прагнуло допомогти полоненим, намагалося передати їм їжу, однак нерідко за такі спроби жінок били... Часто німці розстрілювали тих полонених, котрі приймали їжу від жителів міста. Від знущань (голоду, холоду, інфекційних та інших хвороб) помирало на добу до сотні військовополонених… За період окупації з міста було вивезено в Німеччину до 15 тис. населення, серед них абсолютну більшість складала молодь'.
    Звільнення Херсонщини розпочалося у жовтні 1943 року, коли війська 4-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ф.І.Толбухіна прорвали лінію оборони на р.Молочній. Під ударами радянських військ гітлерівці відходили до Дніпра. Наступ радянських військ швидко перетворився на стрімке переслідування ворога, за день вони просувалися на 40 і більше кілометрів. 28 жовтня був звільнений перший районний центр Херсонщини - Нижні Сірогози. 31 жовтня праве крило фронту в складі 5-ї ударної і 3-ї гвардійської армії досягло Нікополя, де фашистським військам вдалося утримати на лівому березі Дніпра невеликий плацдарм, бої за який носили запеклий характер.
    19-й танковий корпус під командуванням генерал-лейтенанта І.Д.Васильєва і 36-й кавалерійський полк 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу (командир генерал Н.Я.Кириченко) прорвали укріплення ворога на Перекопі. На північному побережжі Сиваша ввечері 31 жовтня в район Строганівки і Новомиколаївки вийшли з'єднання 10-го стрілецького корпусу 51-ї армії (командир Герой Радянського Союзу генерал-лейтенант Я.Г.Крейзер). Першою у с.Василівка Новотроїцького району форсувала Сиваш 346-я Дебальцевська стрілецька дивізія (командир генерал-майор Д.І.Станкевський). Провідниками радянських військ через Сиваш були жителі Херсонщини В.К.Заулочний та І.І.Оленчук, якого було нагороджено орденом вітчизняної війни 2-го ступеня. У складі 10-го стрілецького корпусу воювало багато херсонців, серед них каховчанин І.І.Зюзь та уродженець с.Рубанівка Великолепетиського району Д.Т.Гридасов. За подвиги в боях на плацдармі вони були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Під час форсування Сиваша безсмертною славою покрили себе льотчики полку, яким командував у той час двічі Герой Радянського Союзу О.І.Покришкін. В упорних боях з гітлерівцями війська Червоної Армії, переслідуючи ворога, 1 листопада 1943 року зайняли на лівобережній Херсонщині понад 60 населених пунктів, взяли в полон біля 5 тис. ворожих солдат та офіцерів, 2 листопада визволили міста Каховку, Скадовськ, райцентри Горностаївку, Каланчак и більше 70 інших населених пунктів; 3 листопада під ударами радянських військ ворог полишив понад 80 населених пунктів; 4 листопада - міста Цюрупинськ. Голу Пристань, а також більше 30 сіл, які згодом увійшли до складу Херсонської області.
    Звільнивши Каховку, підрозділи 2-ї гвардійської армії розгорнули наступ на Херсонському напрямі; вони повинні були ліквідувати Херсонський передмостовий укріплений район, який прикривав підступи до пониззя Дніпра. 16 грудня частини 13-го гвардійського стрілецького і 2-го гвардійського механізованого корпусів почали штурм Херсонського укріпленого району. Зломивши опір ворога і прорвавши фашистські укріплення, 20 грудня вони вийшли до Дніпра в районі Херсона.
    У районі Нікополя - Великої Лепетихи наступали 3-я гвардійська армія (командир генерал-лейтенант Д.Д.Лелюшенко), 5-а ударна армія (командир генерал-лейтенант В.Д.Цветаєв) і 28-а армія (командир генерал-лейтенант О.О.Гречкін) за підтримки 8-ї повітряної армії під командуванням генерал-лейтенанта авіації Т.Т.Хрюкіна. Пізніше сюди ж була кинута і 44-а армія (командир генерал-лейтенант В.А.Хоменко). Ворог намагався утриматися на сильно укріпленому ним Нікопольському плацдармі. Перші спроби радянських військ ліквідувати його успіху не мали, тому 17 січня 1944 року радянське командування вирішило призупинити атаки і підготуватися до нового штурму. Були посилені ударні частини, підвезені боєприпаси. Ворожі переправи через Дніпро біля сіл Ушкалки і Нижнього Рогачика піддавалися бомбардуванню.
    У боях з ворогом радянські воїни показували зразки виключної мужності та героїзму. Біля с.Соломки Горностаївського району лейтенант С.І.Кочнєв, рятуючи товаришів по зброї, закрив своїм тілом амбразуру ворожого дзоту. Такий же подвиг здійснили солдат Омар Омаров, сержант І.А.Галенко.
    Командир кулеметної роти 66-го стрілецького полку 61-ї стрілецької дивізії А.Д.Адамян, будучи пораненим, зняв закривавлену сорочку, нашпилив її на багнет гвинтівки і повів роту в атаку. Свій своєрідний прапор він закріпив на захопленій у жорстокій сутичці висоти 9 березня 1944 року. Біля с.Дудчани Нововоронцовського району форсувала Дніпро 109 гвардійська стрілецька дивізія. Підтримана 4-ою гвардійською мотобригадою вона 11 березня визволила м.Берислав.
    Після цього радянські війська наблизилися до Херсона, розпочалися бої за місто. Увечері 12 березня усі підготовчі заходи завершилися, частини 295-ї і 49-ї гвардійських дивізій зосередилися на передніх рубежах. У ніч на 13 березня під командуванням генерал-лейтенанта О.О.Гречкіна почалося форсування Дніпра. 13 березня ворожа оборона було прорвана, звільнені Антонівка, Кіндійка, Циганська слобідка. Першим на околицю Херсона увірвався стрілецький батальйон майора Г.Т.Акопяцна. Мужньо бився за визволення рідного краю від ворога рядовий Микола Субота, уродженець с.Бехтери Голопристанського району. У вуличних боях вогнем свого кулемету він знищив десять вогневих точок, 29 німецьких солдат i офіцерів. У важкому бою з ворогом відважний кулеметник загинув. Посмертно йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
    Близько 12-ї години 13 березня частини 28-ї армії цілком заволоділи містом. На підступах і в самому Херсоні ворог втратив близько 800 солдат і офіцерів, багато воєнного спорядження. Наказом Верховного Головнокомандувача 13 березня 1944 року почесне звання 'Херсонських' було присвоєно 49-ій гвардійській і 295-ій стрілецькій дивізіям, 377-му гарматному артилерійському і 1-му авіатранспортному полкам тощо.
    П'ятнадцяти воїнам за мужність і героїзм, виявлені під час визволення міста, присвоєні звання Героя радянського Союзу. Серед них командир 295-ої стрілецької дивізії полковник О.П.Дорофєєв, командири батальйонів М.М. Кутепов, Г.Т.Акопянц, М.О.Золотухин, Г.Д.Шангелія та інші. Понад тисячу бійців та офіцерів нагороджені орденами і медалями. На честь визволення Херсона Москва салютувала 20 артилерійськими залпами із 224 гармат. 'Ось він, Херсон - чудесне, тепле, прекрасне наше місто - тепер навічно наше. Ось він, Дніпро, могучий, вільний, широкий, до самого моря, навічно наш', - писала газета 'Правда' 15 березня 1944 року.
    За форсування Дніпра і взяття Херсона 34 військовослужбовця отримали звання героя Радянського Союзу. До середини березня 1944 року вся Херсонщина була визволена від гітлерівських загарбників.
    У боях за Херсонщину загинуло, померло від ран, пропало без вісти 47 тисяч бійців. На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину близько 120 тисяч жителів Херсонщини, з них у боях загинуло понад 50 тисяч осіб. Кожен другий нагороджений орденами і медалями, а 89 воїнів за ратні подвиги визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Звання двічі Героя радянського Союзу присвоєно П.О.Покришеву, а П.X.Дубинда за роки війни став Героєм Радянського Союзу і повним кавалером ордена Слави. Під час боротьби за визволення Херсонщини 67 воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, тисячі - нагороджені орденами і медалями.
    Запеклі бої за Херсонщину тривали майже півроку - з 28 жовтня 1943 року до 14 березня 1944 року, коли у ході Березнегуватсько-Снігурівської операції бійцями 295-ї і 49-ї стрілецьких дивізій 28 армії 3-го Українського фронту було визволено останні її населені пункти. Завдяки мужності, величі духу та масовій самопожертві наших воїнів битва на берегах Дніпра-Славути восени сорок четвертого увінчалася грандіозною й довгоочікуваною перемогою, що стало ще одним кроком до звільнення всієї України та Європи від нацизму.
    У повоєнні роки в Херсонській області швидкими темпами розвивається промисловість, створюються Херсонський бавовняний комбінат, суднобудівний завод, реконструюються заводи, фабрики, збудовані раніше. Значною подією стало будівництво Каховської ГЕС у 1952 - 1956 роках та прокладення Північно-кримського та Краснознам'янського зрошувальних каналів, що значно сприяло розвитку сільського господарства.
    11 лютого 1967 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за значні успіхи в господарському та культурному будівництві Херсонська область була нагороджена орденом Леніна, а 01 червня 1978 року відзначено орденом Трудового Червоного Прапора місто Херсон, що стало яскравим підтвердженням поступального розвитку області

Загальні відомості про область

   Територія області становить 28,5 тис. кв. км, 4,7% від території України. Площа області майже співпадає із площею таких держав світу, як Албанія, Вірменія, Беліз, Бельгія, Гаїті, Македонія, Руанда, Соломонові острови. Херсонщина розташована на півдні України в Причорноморській низині, в степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Це єдиний із всіх регіонів України, який має вихід до двох теплих морів - Чорного та Азовського. Вона має велике, довжиною майже дві сотні кілометрів, правобережжя з унікальними оздоровчими властивостями, які не поступаються своїм відомим курортом. Омивається Сиваським морем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. На території області протікає 19 річок. Найбільші ріки: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км. Водна магістраль Дніпра перетинає область з півночі на південь, розділяючи на дві частини: правобережну та лівобережну - Таврійську. Межує з Миколаївською, Запорізькою, Дніпропетровською областями та Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, в тому числі 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям.
    На півночі Херсонщини здебільш мають місце південні чорноземи з лесовим підґрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові і каштанові ґрунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.
    До складу Херсонської області входять 18 адміністративних районів: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.
    В області 9 міст, з яких 3 - обласного значення (м.Херсон, Нова Каховка та Каховка), і 6 районного підпорядкування (Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Скадовськ, Таврійськ, Цюрупинськ), 30 селищ міського типу, 656 сільських населених пунктів, які об'єднані в 259 сільських рад.
    Чисельність наявного населення станом на 01.01.2009 - 1099,2 тис. осіб (за чисельністю - 21 місце), або 2,4 % від населення України, у тому числі: сільське - 427,2 тис. осіб, або 38,9%, міське - 672 тис. осіб, або 61,1%.
    Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території Херсонщини проживає понад 115 національностей та народностей.

Природні ресурси (корисні копалини)

   Ріки регіону відносяться до басейну Чорного моря. Основною водною магістраллю є Дніпро. У межах Херсонщини ріка розділяється на рукави, найбільший з них - ріка Конка. На правобережжі в Дніпро впадає ряд приток, самий значний з них - Інгулець (Малий Інгул), який утворює при впаданні в Дніпро Інгулецький лиман. Біля м.Херсона від Дніпра відокремлюється ріка Кошова, а на 15 км нижче Дніпро поділяється на рукави: Ольховий Дніпро і Старий Дніпро, між якими розташований Великий Потьомкінський острів. Далі Дніпро тече єдиним річищем, а при впаданні в Дніпровський лиман розділяється на три рукави (гирла): Збур'ївський, Касперовський (Рвач) і Білогрудівський (Бакай). У лівобережній частині області протікає річка Каланчак, що впадає в Чорне море. У річкових заплавах розташовані озера. На узбережжях Чорного й Азовського морів зустрічаються солоні озера.
    Херсонська область - один із самих красивих регіонів України, що має унікальні рекреаційні можливості. Це благословенне місце, де можна здійснити романтичну подорож по островах і затоках, що мають незвичні, на погляд приїжджої людини, назви - острова Джарилгач і Бирючий, Тендрівська, Джарилгацька і Ягорлицька затоки. У сукупності всі ці природні пам'ятки створюють прекрасні умови для розвитку туризму. Максимум сонячних і мінімум дощових днів, фруктово-овочевий вітамінний достаток, тепле море - це теж аргументи на користь активного просування херсонського туристичного продукту на міжрегіональному і міжнародному ринках туризму.
    Херсонщина має вихід до Чорного і Азовського морів, налічуючи понад дві сотні кілометрів сонячного узбережжя з чудовими піщаними пляжами, вздовж яких розташовано близько 300 оздоровчих закладів та закладів відпочинку.
    Арабатська Стрілка - унікальне місце на Землі. Це піщана коса довжиною 80 км і шириною від 700 м до 8 км. Її омивають з одного боку Азовське море, а з іншого боку - озеро-море Сиваш. У літній період вода прогрівається до 28 градусів, 90% сезону - сонячні дні. Озеро-море Сиваш славиться своїми цілющими грязями, лікувальними розсолами, термальними джерелами. Вважається, що на нашій планеті є лише чотири такі місця: Велике Солоне озеро у США, Мертве море на Близькому Сході, затока Кара-Богаз-Гол і Сиваш з Арабатською Стрілкою. За рахунок природного випаровування концентрація солі в морській воді тут збільшується в 16 разів. Окрім цілющих вод, на Арабатській Стрілці є невичерпні запаси лікувальної грязі й ропи. Давно вже дослідники відзначають лікувальні властивості мулів в озерах Салькове, Генічеське, у протоці Кручене гирло. Висновки про лікувальні властивості Арабатської мінеральної води Московський НДІ курортології та фізіотерапії й Одеський НДІ курортології зробили на початку 80-х років. Вона була рекомендована для лікування хвороб серцево-судинної, центральної нервової, сечовивідної систем, опорно-рухового апарату, хронічних запалень жіночих статевих органів, захворювань шлунково-кишкового тракту, деяких обмінних і ендокринних недуг, таких як цукровий діабет, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння й інші.
    За кількістю сонячних днів Херсонщина може конкурувати з Кримом. Низовини Дніпра, найбільші в Європі плавні дають можливість відчути душевну насолоду та спокій. Водосховища багаті на рибу. В області налічується десятки заповідних зон.

Заповідники

   На території Херсонщини також розташувались унікальні об'єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміші з них біосферний заповідник 'Асканія-Нова', Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський національний природний парк. З трьох біосферних заповідників України, визначених Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 'Про біосферні заповідники в Україні', два розташовані на території Херсонської області: Чорноморський та імені Ф.Е.Фальц-Фейна 'Асканія-Нова', які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. 15 лютого 1985 року сесією ЮНЕСКО заповідник 'Асканія-Нова' визнано біосферним. Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО 'Людина та біосфера' включило заповідник 'Асканія-Нова' до міжнародної мережі біосферних заповідників, створеної з метою збереження природи і проведення наукових досліджень у найцінніших екосистемах Землі.
    Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна 'Асканія-Нова' - це ділянка найбільшого в Європі заповідного типчаково-ковилового степу, яка простирається на 11054 гектари, знамениті дендрологічний та зоологічний парки, на території яких мешкають 76 видів птахів та 34 види ссавців, з них 21 занесено до Червоної Книги. Цілорічно під відкритим небом у степу пасуться табуни коней Пржевальського, куланів, бізонів, сайгаків, оленів та ланей. Колекцію дендропарку складають 948 видів, сортів та форм деревних і 1500 видів, сортів та форм квітково-декоративних рослин. Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна 'Асканія-Нова' багато років тому заслужив славу 'перлини' степового краю на півдні України. Екзотична флора і фауна заповідника представлена 3800 видами, велика частина яких завезена з Південної Америки, Африки, Азії. У природі біосферного заповідника нараховується більше 117 рідкісних, зникаючих видів. У 2007 році Асканію-Нову відвідали 85,8 тис. екскурсантів.
    До мережі біосферних заповідників світу входить також Чорноморський, що знаходиться на території Голопристанського району Херсонської області й частково Очаківського району сусідньої Миколаївської області. Його загальна площа перевищує 89 тис. га, з яких 12486,3 га - це суша, а решта - акваторія Тендрівської і Ягорлицької заток.
    Флора заповідника досить розмаїта - налічується близько 700 видів рослин, з яких 15 - рідкісні, занесені до Червоної Книги України. Ліси - невеличкі гаї (кілки) з дуба, вільхи, осики та берези, сусідять з піщаними кучугурами. Багатий і розмаїтий тваринний світ, зокрема, орнітофауна. Тут зареєстровано 300 видів птахів, з яких близько 140 гніздяться. У пташиному царстві заповідної зони можна споглядати найбільшу у світі колонію мартина середземноморського, 90% світової популяції якого виводять своїх пташенят тільки на островах Чорноморського заповідника. А ще - колонії мартина тонкодзьобого, крячків. Серед рідкісних птахів - орлан білохвостий, хохітва та багато інших, усього 57 видів, занесених до Червоної Книги України. З хижих зустрічаються боривітер, яструби, сови, луні.
    Національний біосферний Чорноморський заповідник і біосферний заповідник ім.Ф.Е.Фальц-Фейна 'Асканія-Нова' привертають увагу вчених усього світу. Кількість українських і закордонних дослідників унікальної флори і фауни цих місць за останні роки значно збільшилася.
   
    Таврійський край наділений безцінними природними дарами та працелюбними людьми. Родючі чорноземи, заповідні зони, курортні зони (Арабатська стрілка, Залізний порт та ін.), мальовничі краєвиди, дивовижні за своєю красою Карпатські та Кримські гірські схили, моря, річки, озера створюють неповторний херсонський колорит.
    Але, перш за все, Херсонщина - це аграрно-промисловий регіон, відомий своїми надбаннями, культурно-мистецькою та історичною спадщиною. Таврійський край наділений безцінними природними дарами та працелюбними людьми. Родючі чорноземи, заповідні зони, курортні зони (Арабатська стрілка, Залізний порт та ін.), мальовничі краєвиди, дивовижні за своєю красою Карпатські та Кримські гірські схили, моря, річки, озера створюють неповторний херсонський колорит.
    Першочерговим завдання місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, усіх мешканців області є докладання усіх зусиль для збереження та примноження історичної та культурної спадщини нашого краю, забезпечення його стабільного соціального та економічного розвитку, створення гідних умов для життя місцевих мешканців.
    Останніми роками все більше закріплюються позитивні тенденції у різних сферах життєдіяльності Херсонщини. Тож не випадково у 2008 році, за даними Кабінету Міністрів України, Херсонська область, посівши 8 місце, вперше за всю новітню історію нашого краю увійшла до десятки кращих регіонів у всеукраїнському рейтингу, складеному за основними соціально-економічними показниками.

Підготовлено управлінням з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю обласної державної адміністрації

������ -x-

Верхний Рогачик — поселок городского типа, центр района. Расположен в 184 км от http://www.wiki.kher...>областного центра, на автодороге Первомаевка - Нижние Торгаи. Население — 7274 чел. Поселковому Совету подчинены села Вишневое, Заря, Ленино и Трудовик.

Археологические памятники свидетельствуют о пребывании человека в этой местности в древние времена. Близ Верхнего Рогачика исследован скифский курган С погребением IV в. до н. э., обнаружены каменные скульптуры и погребения кочевников XI—XIII вв.

Верхний Рогачик основан в 1786 г. в верховьях речки Рогачик (отсюда название), на чумацком пути, по которому возили из http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крыма соль. К 1793 г. здесь насчитывалось 135 жителей. Со временем часть их переселилась в низовье реки, образовав здесь новое поселение Нижний Рогачик (Панское). Казенное село Верхний Рогачик в начале XIX в. интенсивно заселялось, в основном государственными крестьянами из Полтавской и Черниговской губерний. Переселенцев наделяли землей из расчета 15 десятин на ревизскую душу, освобождали на три года от рекрутской и других повинностей. С 1807 по 1809 г. сюда прибыло 1450 человек из черниговских и полтавских сел. В 1822 г. в 500 дворах уже насчитывалось 2976 жителей. За селом в это время было записано 29 267 десятин земли. Население занималось в основном скотоводством. В крестьянских хозяйствах имелось 1200 голов крупного рогатого скота, 4150 овец и 230 лошадей.

С 1794 г. жителей села обязали платить подушный налог — по 1 руб. 26 копеек с ревизской души. Крестьяне Верхнего Рогачика жаловались на тяжесть налога и различных повинностей, однако комиссия, назначенная таврическим губернатором, признав жалобу безосновательной, решила, чтобы они отбывали еще рекрутскую повинность и платили этапные деньги по подворным спискам. Не располагая достаточным количеством выгонной земли, крестьяне выпасали скот на помещичьих землях, за что платили владельцу за каждую голову крупного рогатого скота и лошадей по 30 коп. серебром, за овцу — по 2 копейки в год.

Слабо развивалось народное образование в Верхнем Рогачике. Открытая в 1842 г. приходская школа являлась единственным учебным заведением почти на протяжении 30 лет.

Во время Крымской войны (1853—1856) Верхний Рогачик стал одним из этапных пунктов на пути следования русских войск на http://wiki.crimea.u... %D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2 href='http://wiki.crimea.u... %D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2' rel=nofollow>Крымский полуостров для обороны http://sebastopol.al... href='http://sebastopol.al... rel=nofollow>Севастополя. Так, в июле 1855 г. одна из дружин Курского ополчения направилась из Верхнего Рогачика через http://www.wiki.kher...>Геническ в http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крым. По закону 1866 г. за бывшими государственными крестьянами Верхнего Рогачика закрепили в бессрочное пользование по 9,3 десятины земли на ревизскую душу, за что крестьяне должны были вносить в казну ежегодную государственную оброчную подать. С 1886 г. их перевели на обязательный выкуп, который превысил государственную оброчную подать на 45 процентов. С развитием капиталистических отношений, быстрым увеличением спроса на зерно в селе возрастает посевная площадь, основным занятием крестьян становится земледелие. В 1884 г. здесь было 117 несеющих хозяйств и 201 хозяйство, обрабатывавшее только до 5 десятин. В результате роста населения в Верхнем Рогачике земля распределялась неравномерно. Поэтому большая часть крестьян арендовала ее в помещичьей экономии или же нанималась на работу к землевладельцам. Земли вокруг села принадлежали в основном Романовым (24 025 десятин) и 7 членам семейства помещиков Шредеров (9849,4 десятины). Во второй половине XIX в. в Верхнем Рогачике возникают первые промышленные предприятия. С 1865 г. здесь действовал кирпичный завод; в 1886 г. был построен водочно-разливочный завод. В то время уже работали два кирпично-черепичных завода, 120 ветряных и пять газогенераторных мельниц, 12 гончарен, несколько маслобоен.

С 1886 по 1910 г. количество торговых лавок здесь выросло с 7 до 40. Их общий оборот составлял около 300 тыс. рублей. На торгово-промышленных предприятиях работали сельские пролетарии. В 1905 г. оплата труда поденного рабочего во время уборки урожая составляла 1 руб. 12 коп., женщины — 73 коп., юноши до 17 лет — 35 коп., девушки — 27 копеек.

Школу революционной борьбы прошли крестьяне Верхнего Рогачика в 1905—1907 гг. В росте их революционного сознания большую роль сыграл созданный в селе в 1904 г. социал-демократический кружок, развернувший широкую пропагандистскую работу среди сельского населения. В октябре 1905 г. Мелитопольская социал-демократическая организация распространяла в Верхнем Рогачике прокламации по поводу воинской повинности. Прокламации призывали трудящихся к революционной борьбе с самодержавием. В конце 1905 г. в Верхнем Рогачике и близлежащих селах Бабино, Ушкалка, Карайдубина и Нижний Рогачик начались крестьянские волнения. Крестьяне требовали передать им в аренду по приемлемой для них цене 20 тыс. десятин земли, возвратить взысканные с батраков штрафы и часть арендной платы за землю в 1905 г., а также уволить двух ненавистных крестьянам объездчиков. Однако эти требования не были удовлетворены. 5 декабря у конторы экономии собрались крестьяне окрестных сел и потребовали раздать им запасы хлеба. Не дождавшись ответа, они взломали амбары и начали вывозить зерно. В ночь на 7 декабря все строения экономии в Верхнем Рогачике и на хуторе Красном были сожжены, разгромлен хутор Голая Балка. В этом выступлении приняло участие свыше 5 тыс. крестьян всех окрестных сел. 8 и 9 декабря разгром хуторов продолжался. Большую часть имущества — лошадей, крупный рогатый скот и овец — крестьяне разделили между собой. Власть жестоко подавила одно из крупнейших крестьянских выступлений в Таврической губернии в период революции 1905—1907 гг. По приказу министра юстиции в села, жители которых принимали участие в разгроме великокняжеской экономии, 24 февраля 1906 г. были введены войска. Местное население враждебно встретило карателей. Так, 27 февраля на ярмарке в Верхнем Рогачике крестьяне побили двух из них, за что последовала жестокая расправа: вожаки крестьян М.И.Марченко и М.М.Куценко были расстреляны, а М.Токового избили нагайками. В связи с разгромом Рогачикской экономии были возбуждены судебные дела против 670 крестьян, многих из которых приговорили к различным срокам тюремного заключения, ссылке на каторжные работы в Сибирь.

В 1913 г. действовала одна земская больница на 10 коек, в которой принимали больных один врач и два фельдшера. Эта больница обслуживала девять сел с населением 27 869 человек. Большая часть жителей оставалась неграмотной (только 22 проц. умели читать и писать), хотя в селе действовали девять школ: шесть земских (одна двухкомплектная и пять однокомплектных) и три двухклассные церковноприходские (всего 13 учителей и 142 учащихся). Среди жителей Верхнего Рогачика было много талантливых народных умельцев. Они изготовляли красивую керамическую посуду, расписывали в домах стены и печи, украшали оригинальной резьбой окна и фронтоны жилых домов. Во время первой мировой войны население Верхнего Рогачика уменьшилось в результате мобилизации в действующую армию многих мужчин. Сократились посевные площади. В еще больший упадок пришли крестьянские хозяйства.

После свержения самодержавия в феврале 1917 г. домой возвращались фронтовики, и те из них, кто находился под большевистским влиянием, возглавили борьбу рабочих и беднейших крестьян за власть Советов. Победной поступью шла по стране Великая Октябрьская социалистическая революция. В феврале 1918 г. трудящиеся Верхнего Рогачика установили Советскую власть, создали в селе Совет крестьянских депутатов и красногвардейский отряд из 23 человек. Была также образована земельная комиссия, которая взяла на учет землю и имущество экономии, принимала меры по его сохранности.

Германо-австрийская оккупация села в апреле 1918 г. прервала советское строительство. Захватчики бросили за решетку 70 советских активистов. Для борьбы с оккупантами и их приспешниками — гетманцами крестьяне создали боевую подпольную группу численностью 15 человек. В октябре подпольщики напали на расположенный в селе отряд гетманской варты и, обезоружив солдат, захватили 45 винтовок, 12 револьверов, 15 сабель, 10 гранат. Вскоре боевая группа переросла в партизанский отряд. После ухода германо-австрийских интервентов отряд принимал активное участие в боях с деникинцами, которые наступали с http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крыма. В феврале 1919 г., объединившись с партизанским отрядом Великой Лепетихи, партизаны выбили белогвардейцев из http://www.wiki.kher...>Аскании-Нова, Преображенки, Григоровки, восстановив в этих селах Советскую власть. Партизанский отряд во главе с местным жителем И.С.Моисеенко в марте того же года влился в 1-ую Заднепровскую стрелковую дивизию.

В июне село захватили деникинцы. Более 500 жителей Верхнего Рогачика ушли в Красную Армию, стали бойцами 520-го полка, который в составе Южной группы войск 12-й армии совершил героический поход по белогвардейским тылам от http://www.wiki.kher...>Херсона до Житомира, а затем принимал участие в разгроме польских интервентов.

В январе 1920 г. советские войска изгнали деникинцев из Верхнего Рогачика, но его жителям пришлось вести борьбу против банд, а с июля — против врангелевцев, которые, захватив село, почти четыре месяца терроризировали его население. В конце октября того же года части 2-й Конной армии, сломив ожесточенное сопротивление значительных сил противника, сосредоточенных в районе Рубановки, Верхнего Рогачика, Великой Белозерки (села нынешней Запорожской области), окончательно освободили село от белогвардейцев.

С 1921 г. в Верхнем Рогачике работали больница на 20 коек, амбулатория, где больных обслуживали 2 врача, 6 фельдшеров и медсестер. Для детей трудящихся открыли восемь трудовых школ (631 учащийся и 21 учитель). В конце декабря 1920 г. начали функционировать библиотека и две хаты-читальни. Они проводили широкую разъяснительную работу среди населения, выпускали агитационные листки. В 1922 г. в селе начал работать сельбуд, при котором был организован самодеятельный драматический кружок, готовивший различные спектакли. В 1923 г. Верхний Рогачик стал районным центром.

В 1926 г. в районном центре были созданы ТОЗы «Незаможник» и «Трудове». В следующем году возникло 5 машинно-тракторных обществ. Сплошная коллективизация началась в Верхнем Рогачике в 1929 году. Были организованы 14 колхозов — им. Шевченко, им. Чапаева, им. Блюхера, «Червоний шлях», «Політвідділ» и другие, за ними закрепили 27 999 га пахотной земли. В помощь вновь организованным хозяйствам в селе в 1931 г. создается машинно-тракторная станция.

В 1931 г. произвел первую продукцию маслозавод, строительство которого началось в 1928 г., а спустя некоторое время стал работать пищекомбинат. Преобразился внешний облик Верхнего Рогачика: строились новые здания, на улицах и во дворах высаживались деревья. В поселке действовала больница на 25 коек, в которой о здоровье тружеников села заботились 4 медицинских работника, в т.ч. 1 врач. Все дети школьного возраста (700 человек) обучались в 9 школах, где работали 50 учителей. Имелась библиотека. Культурно-просветительную работу среди населения вел местный клуб. В крестьянский быт вошли электричество, радио, кино.

В первые дни войны в Верхнем Рогачике был создан истребительный батальон, который занимался обезвреживанием диверсантов, оказывал помощь в проведении эвакуации людей и наиболее ценного колхозного имущества и скота на восток. Позже батальон влился в регулярные части Красной Армии. Жители села принимали участие в строительстве оборонительных сооружений вдоль Днепра. 15 сентября 1941 г. в Верхний Рогачик ворвались немецко-фашистские войска. Оккупационные власти, установив «новый порядок», заставляли советских людей работать на гитлеровскую Германию. Тех, кто не подчинялся, жестоко наказывали. За время оккупации фашисты подвергли пыткам 187 жителей села, вывезли на каторжные работы в Германию свыше 350 человек (преимущественно молодежь). Для борьбы с захватчиками на территории района был организован партизанский отряд, базировавшийся в Днепровских плавнях, близ села Ушкалка. Его возглавил уроженец Ушкалки А.Г.Резниченко. Среди партизан были и жители Верхнего Рогачика, в их числе — связной Отряда Г.Г.Галенко, партизаны Т.Т.Жованик, А.И.Швыдкий, Г.А.Бальченко, К.М.Пилипенко и другие. Все они погибли в боях за Родину.

В ходе летнего наступления 1943 г. советские войска подошли к Верхнему Рогачику. Завязались ожесточенные бои за село. В начале ноября часть его удалось освободить, но фашистские захватчики, подтянув свежие силы, вынудили советские части временно отойти. Верхний Рогачик входил в систему Никопольского плацдарма протяженностью более 120 км, который немецко-фашистским войскам удавалось удерживать на левом берегу Днепра. Многократными атаками бойцы 37-й гвардейской танковой бригады, 5-й ударной, 3-й гвардейской и 28-й армий 4-го Украинского фронта с 1 по 8 февраля 1944 г. сломили сопротивление фашистских войск и ликвидировали плацдарм, освободив более 40 населенных пунктов, в т.ч. и Верхний Рогачик. В этих кровопролитных боях тысячи советских солдат и офицеров показали образцы мужества и отваги. 789 местных жителей сражались с гитлеровцами на фронтах войны, 396 из них погибли в сражениях с врагом. За мужество и героизм 300 человек отмечены орденами и медалями СССР.

Отступая, враг уничтожил все, что смог: больницу, школу, библиотеку, детские ясли, мастерские МТС, маслозавод, 787 домов колхозников. Оккупанты пытались силой угнать с собой около 600 жителей села. Благодаря героическим усилиям тружеников, возглавляемых партийной организацией (насчитывала после освобождения 40 членов и 16 кандидатов в члены партии) село начало постепенно возрождаться. Первым вступил в строй маслозавод, затем пищекомбинат. В возрождении хозяйств действенную помощь (кредитами и стройматериалами) оказывало государство. Это способствовало подъему трудового энтузиазма населения. В 1945—1947 гг. свыше 200 колхозников и служащих Верхнего Рогачика были награждены медалью «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.».

К 1950 г. открылась участковая больница на 50 мест, где трудились 9 врачей и 36 человек среднего медперсонала. Начались занятия в 4 школах (821 ученик и 64 учителя). К концу восстановительного периода в Верхнем Рогачике действовали аптека, клуб, библиотека. В 1950 г. с целью укрепления и дальнейшего развития 14 артелей села объединились в 4 крупных колхоза: им. Шевченко, «Комуніст», «Росія», «Перемога» (в 1967 г. был разделен на 2: «Перемога» и «Аврора»). Государство закрепило за этими хозяйствами 27 060 га сельхозугодий. После укрупнения значительно окрепла экономика колхозов, повысилась производительность труда, увеличивались урожаи. В годы пятой пятилетки средняя урожайность зерновых в колхозах составляла 14,5 цнт с 1 гектара.

В послевоенное время в Верхнем Рогачике получили дальнейшее развитие промышленные предприятия, возникли строительные и другие организации. Здесь были созданы районная типография, инкубаторно-птицеводческая станция, сельхозтехника, комбинат коммунальных предприятий, межколхозное строительное объединение, межхозяйственная организация дорожного строительства, межколхозный комбикормовый завод.